загороджувати —
загоро́джувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
загороджувати —
-ую, -уєш, недок., загородити, -оджу, -одиш, док., перех. 1》 Робити, ставити огорожу, загороду. || Оточувати огорожею, відгороджувати що-небудь. 2》 Робити, утворювати перешкоду, бути перешкодою для будь-якого руху, перегороджуючи що-небудь. 3》 розм. Глибоко, з силою вганяти, устромляти в що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
загороджувати —
ЗАБИВА́ТИ (б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ (УБИВА́ТИ), ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ розм., ЗАСА́ДЖУВАТИ розм. (різко, із силою). — Док.
Словник синонімів української мови
загороджувати —
ЗАГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГОРОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., перех, 1. Робити, ставити огорожу, загороду. — Скільки я на йому [на сипові] того пруття побив — до неба тин можна було б загородити! (Тют., Вир.
Словник української мови в 11 томах