заграниця —
заграни́ця іменник жіночого роду закордон рідко
Орфографічний словник української мови
заграниця —
-і, ж., розм., рідко. 1》 Окрема держава, територія по той бік кордону. 2》 збірн. Іноземні держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заграниця —
ЗАГРАНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. 1. Окрема держава, територія по той бік кордону. — З жінкою [Лошаков] не живе, вона десь по заграницях віється, а він тут (Мирний, III, 1954, 260); Ви не їздили по заграницях дивитися на різні прекрасні дива (Довж.
Словник української мови в 11 томах