Значення в інших словниках
-
загребущий —
загребу́щий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
загребущий —
див. жадний
Словник синонімів Вусика
-
загребущий —
ЖАДІБНИЙ, ок. рукатий; (плазун танка) загребистий.
Словник синонімів Караванського
-
загребущий —
-а, -е, розм. 1》 Який прагне багато загребти, привласнити; дуже жадібний, ненаситний. || Власт. жадібній людині. 2》 рідко. Те саме, що загребистий 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
загребущий —
ру́ки загребу́щі у кого. Хто-небудь дуже жадібний, ненаситний, прагне до наживи. Така вже ото ненаситна натура (у людини), руки загребущі, очі завидющі (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мови
-
загребущий —
ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
загребущий —
ЗАГРЕБУ́ЩИЙ, а, е, розм. 1. Який прагне багато загребти, привласнити; дуже жадібний, ненаситний. Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина, — тепер підуть під школи (Коцюб., II, 1955, 83); // Власт. жадібній людині.
Словник української мови в 11 томах
-
загребущий —
Загребущий, -а, -е Жадный, старающійся все забрать. Очі завидющі, руки загребущі. посл.
Словник української мови Грінченка