задеревіти

Задереві́ти, -ві́ю, -ві́єш і задерев’яні́ти, -ні́ю, -ні́єш

Значення в інших словниках

1. задеревіти — задереві́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. задеревіти — док., затерпнути, заціпеніти, застигнути, заклякнути, задерев'яніти; (на місці) завмерти, заніміти.  Словник синонімів Караванського
3. задеревіти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Те саме, що задерев'яніти 1). 2》 перен. Стати нерухомим; завмерти, заніміти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. задеревіти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. задеревіти — ЗАДЕРЕВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Те саме, що задерев’яні́ти 1. Тітчине лице мов задеревіло, а довкола уст блукав безмисний усміх (Коб., І, 1956, 240). 2. перен. Стати нерухомим; завмерти, заніміти.  Словник української мови в 11 томах
6. задеревіти — Задеревіти, -вію, -єш гл. Одеревянѣть, окоченѣть (отъ холода, смерти). Руки мені задеревіли — чи воно з холоду, чи хто його знає. Камен. у. Як побачила чоловіка, так і задеревіла. Камен. у. Прийшов п'яний, та як заснув, так і задеревів. Камен. у.  Словник української мови Грінченка