задзижчати —
задзижча́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
задзижчати —
-чить, док. 1》 Почати дзижчати. || Почати утворювати звуки, схожі на дзижчання комах. 2》 Утворити звуки дзижчання; продзижчати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задзижчати —
ЗАДЗИЖЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Почати дзижчати. Кетяг бджіл впав у вулик і разом здорово задзижчав, неначе хто вдарив по цимбалах (Н.-Лев., IV, 1956, 196); Десь раптом муха задзижчить. Зашкрябає десь миша (Воскр.
Словник української мови в 11 томах
задзижчати —
Задзижчати и задзичати, -чу, -чи́ш гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Словник української мови Грінченка