закарлюка —
закарлю́ка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
закарлюка —
-и, ж., розм. Що-небудь у формі незвичного вигину, гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
закарлюка —
ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКА розм., ЗАКАРЛЮ́КА розм. Все там (у школі) було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М.
Словник синонімів української мови
закарлюка —
ЗАКАРЛЮ́КА, и, ж., розм. Що-небудь у формі незвичного вигину,гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.). Люди підходили до приговора, скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь...
Словник української мови в 11 томах
закарлюка —
Закарлюка, -ки ж. Крючекъ, загибъ. ум. закарлючка. О. 1862. І. 79.
Словник української мови Грінченка