закарлюка

Закарлюка, -ки

ж. Крючекъ, загибъ. ум. закарлючка. О. 1862. І. 79.

Значення в інших словниках

1. закарлюка — закарлю́ка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закарлюка — -и, ж., розм. Що-небудь у формі незвичного вигину, гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закарлюка — ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКА розм., ЗАКАРЛЮ́КА розм. Все там (у школі) було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М.  Словник синонімів української мови
4. закарлюка — Закарлю́ка, -ки, -ці; -лю́ки, -лю́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. закарлюка — ЗАКАРЛЮ́КА, и, ж., розм. Що-небудь у формі незвичного вигину,гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.). Люди підходили до приговора, скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь...  Словник української мови в 11 томах