закріпляти —
закріпля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
закріпляти —
див. закріплювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закріпляти —
ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ спец.; ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). — Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О.
Словник синонімів української мови
закріпляти —
ЗАКРІПЛЯ́ТИ див. закрі́плювати.
Словник української мови в 11 томах
закріпляти —
Закріпля́ти, -ляю, -єш сов. в. закріпити, -плю́, -пиш, гл. Скрѣплять, скрѣпить.
Словник української мови Грінченка