замазка —
за́ма́зка іменник жіночого роду маса
Орфографічний словник української мови
замазка —
-и, ж. Спеціально виготовлена в'язка речовина для замазування щілин і тріщин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замазка —
Кіт, шарляк
Словник чужослів Павло Штепа
замазка —
ЗАМА́ЗКА, и, ж. Спеціально виготовлена в’язка речовина для замазування щілин і тріщин. Біля одного вікна Яким замазку замішував (Головко, II, 1957, 98); Доброю вважається замазка, яка.. не руйнується від води й температури і міцно з’єднується з склом та деревиною (Овоч., 1956, 153).
Словник української мови в 11 томах
замазка —
Замазка, -ки ж. Замазка.
Словник української мови Грінченка