замазка

ЗАМА́ЗКА, и, ж. Спеціально виготовлена в’язка речовина для замазування щілин і тріщин.

Біля одного вікна Яким замазку замішував (Головко, II, 1957, 98);

Доброю вважається замазка, яка.. не руйнується від води й температури і міцно з’єднується з склом та деревиною (Овоч., 1956, 153).

Значення в інших словниках

1. замазка — за́ма́зка іменник жіночого роду маса  Орфографічний словник української мови
2. замазка — -и, ж. Спеціально виготовлена в'язка речовина для замазування щілин і тріщин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замазка — Кіт, шарляк  Словник чужослів Павло Штепа
4. замазка — За́мазка, -зки, -зці; за́мазки, -зок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. замазка — Замазка, -ки ж. Замазка.  Словник української мови Грінченка