замилування —
Зами́лування: — велика схильність до чогось [51]
Словник з творів Івана Франка
замилування —
замилува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
замилування —
-я, с. 1》 Найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось. 2》 Велика схильність, пристрасть до чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замилування —
зами́лування зацікавлення, цікавість (ср, ст): Всякі потягнення, які були незгідні з ним, переносив в інші околиці, так що навіть власна жінка нічого не знала. Через велику її говірливість дістав замилування до мовознавства і навіть учився тої дисципліни в якійсь школі (Селепко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
замилування —
ЗАМИЛУВА́ННЯ, я, с. 1. Найвищий ступінь задоволення, насолоди від когось, чогось. Мартин Прокопович з неприхованим замилуванням стежив за сином у відчинені двері (Коп.
Словник української мови в 11 томах