замовник —
замо́вник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
замовник —
[замоўниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
замовник —
-а, ч. Те саме, що замовець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замовник —
ЗАМО́ВНИК, а, ч. Те саме, що замо́вець. — Я без авансу не працюю, — байдужим тоном сказав Мардарій Мардарійович, коли замовник підвівся од стола, щоб вийти (Ю. Янов., І, 1954, 129).
Словник української мови в 11 томах
замовник —
рос. заказчик 1. Організація, якій надано право й кошти для будівництва, реконструкції або розширення будівельних об'єктів згідно з договором або актом землекористування.
Eкономічна енциклопедія