замовник

Замо́вник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовник — замо́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. замовник — [замоўниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. замовник — -а, ч. Те саме, що замовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замовник — ЗАМО́ВНИК, а, ч. Те саме, що замо́вець. — Я без авансу не працюю, — байдужим тоном сказав Мардарій Мардарійович, коли замовник підвівся од стола, щоб вийти (Ю. Янов., І, 1954, 129). Словник української мови в 11 томах
  5. замовник — рос. заказчик 1. Організація, якій надано право й кошти для будівництва, реконструкції або розширення будівельних об'єктів згідно з договором або актом землекористування. Eкономічна енциклопедія