замовник

рос. заказчик

1. Організація, якій надано право й кошти для будівництва, реконструкції або розширення будівельних об'єктів згідно з договором або актом землекористування. 2. Одна зі сторін договору на виконання будівельно-монтажних робіт за підрядного способу будівництва. 3. капітального будівництва можуть бути державні, приватні, громадські та інші організації, підприємства й установи. 3. на договірних засадах може залучати різні підприємства й організації з метою виконання проектно-розвідувальних, будівельно-монтажних та інших робіт, для виготовлення продукції виробничо-технічного призначення та різних послуг. Ці підприємства називаються підрядчиками (виконавцями). За господарського способу ведення робіт функції 3. виконують спеціальні структури, підрозділи, відділи або працівники, які обіймають відповідальні посади на підприємстві, що будується, і які не мають прямого відношення до виконання основного виду діяльності головного підприємства — замовника.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовник — замо́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. замовник — [замоўниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. замовник — -а, ч. Те саме, що замовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замовник — Замо́вник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. замовник — ЗАМО́ВНИК, а, ч. Те саме, що замо́вець. — Я без авансу не працюю, — байдужим тоном сказав Мардарій Мардарійович, коли замовник підвівся од стола, щоб вийти (Ю. Янов., І, 1954, 129). Словник української мови в 11 томах