замочувати —
замо́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
замочувати —
-ую, -уєш, недок., замочити, -очу, -очиш, док., перех. 1》 перев. док. Робити мокрим, вологим. 2》 що. На деякий час занурювати у воду (розчин) або заливати водою (розчином) що-небудь із певною метою. 3》 док., жарг. Убити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замочувати —
МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...
Словник синонімів української мови
замочувати —
ЗАМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОЧИ́ТИ, очу́ о́чиш, док., перех. 1. перев. док. Робити мокрим, вологим. Марина дужче загорнулась у свій платок і пішла обминаючи невеличкі калюжки, боячись замочити свої ноги в драних черевиках (Гр.
Словник української мови в 11 томах
замочувати —
Замо́чувати, -чую, -єш сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. Чуб. III. 326.
Словник української мови Грінченка