замочувати

ЗАМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОЧИ́ТИ, очу́ о́чиш, док., перех.

1. перев. док. Робити мокрим, вологим.

Марина дужче загорнулась у свій платок і пішла обминаючи невеличкі калюжки, боячись замочити свої ноги в драних черевиках (Гр., 1, 1963, 264);

Один по одному суворовці стрибають у воду. Обережно, щоб не замочити клуночка з одежею, вони пливуть на той бік (Багмут, Щасл. день.., 1951, 145);

Замочила хустиночку, Дрібні сльози витираючи: Ох, і видивила свої карі очі, Тебе, серце, виглядаючи (Укр.. лір. пісні, 1958, 265)

2. що. На деякий час занурювати у воду (розчин або заливати водою (розчином) що-небудь з певною метою.

Квашену капусту перебирають і віджимають сік. Якщо капуста має зайву кислотність, її промивають два-три рази в холодній воді.. або ж замочують на 1-2, год. (Укр. страви, 1957, 187);

За три-чотири дні до сівби ланка замочила насіння (Нові спос. вирощ.. буряків, 1956, 124).

Значення в інших словниках

1. замочувати — замо́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замочувати — -ую, -уєш, недок., замочити, -очу, -очиш, док., перех. 1》 перев. док. Робити мокрим, вологим. 2》 що. На деякий час занурювати у воду (розчин) або заливати водою (розчином) що-небудь із певною метою. 3》 док., жарг. Убити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замочувати — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. замочувати — Замо́чувати, -мо́чую, -чуєш; замочи́ти, -мочу́, -мо́чиш, -чать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. замочувати — Замо́чувати, -чую, -єш сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. Чуб. III. 326.  Словник української мови Грінченка