Значення в інших словниках
-
замучувати —
заму́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
замучувати —
Замордовувати, закатовувати; (хворобою) знесилювати, виснажувати, вимучувати; док. ЗАМУЧИТИ фам. доїхати.
Словник синонімів Караванського
-
замучувати —
див. карати
Словник синонімів Вусика
-
замучувати —
-ую, -уєш, недок., замучити, -учу, -учиш, док., перех. 1》 Катуванням, тортурами доводити кого-небудь до смерті, загибелі. Замучити на смерть. 2》 Знесилювати, доводити до виснаження, примушувати страждати когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
замучувати —
ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...
Словник синонімів української мови