замучувати

заму́чувати

-ую, -уєш, недок., замучити, -учу, -учиш, док., перех.

1》 Катуванням, тортурами доводити кого-небудь до смерті, загибелі. Замучити на смерть.

2》 Знесилювати, доводити до виснаження, примушувати страждати когось.

Значення в інших словниках

1. замучувати — заму́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замучувати — Замордовувати, закатовувати; (хворобою) знесилювати, виснажувати, вимучувати; док. ЗАМУЧИТИ фам. доїхати.  Словник синонімів Караванського
3. замучувати — див. карати  Словник синонімів Вусика
4. замучувати — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...  Словник синонімів української мови
5. замучувати — Заму́чувати, -чую, -чуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)