замучуваний

заму́чуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до замучувати.

Значення в інших словниках

1. замучуваний — заму́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. замучуваний — ЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до заму́чувати. Замучуваний тяжкою працею, Федір поступово почав утрачати здоров'я (із журн.).  Словник української мови у 20 томах