замучуваний

ЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до заму́чувати.

Замучуваний тяжкою працею, Федір поступово почав утрачати здоров'я (із журн.).

Значення в інших словниках

1. замучуваний — заму́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. замучуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до замучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови