заміритися —
ЗАМІ́РИТИСЯ див. заміря́тися².
Словник української мови в 11 томах
заміритися —
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся сов. в. заміритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Рудч. Ск. І. 97. Замірься, та не вдарь. Ном. № 3810.
Словник української мови Грінченка