Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заміркуватий

Замі́ркуватий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. заміркуватий — замі́ркуватий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. заміркуватий — -а, -е, розм. Щуплий, дрібний (зазвичай про зерно).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заміркуватий — ДРІ́БНИ́Й (який складається з однорідних часток, елементів малої величини); ПОДРІ́БНЕНИЙ, РОЗДРІ́БНЕНИЙ (внаслідок певної дії); ПИЛУВА́ТИЙ, ПОРОШКО́ВИЙ, ПИЛОПОДІ́БНИЙ (який складається з дуже малих однорідних часток); ЗАМІ́РКУВАТИЙ розм. (про зерно).  Словник синонімів української мови
  4. заміркуватий — ЗАМІ́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Щуплий, дрібний (звичайно про зерно). Але сього року заміркувате жито: таке дрібне, що не знаю, що то копа й видасть (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. заміркуватий — Заміркуватий, -а, -е О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Мнж. 180. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Брацл. у. Заміркувата пшениця. Рк. Лев.  Словник української мови Грінченка