заміркуватий
ЗАМІ́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Щуплий, дрібний (звичайно про зерно).
Але сього року заміркувате жито: таке дрібне, що не знаю, що то копа й видасть (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАМІ́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Щуплий, дрібний (звичайно про зерно).
Але сього року заміркувате жито: таке дрібне, що не знаю, що то копа й видасть (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)