заняття — Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заняття — заня́ття іменник середнього роду справа, праця, навчання заняття́ іменник середнього роду урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа Орфографічний словник української мови
заняття — I [зан’ат':а] -н'ат':а, р. мн. -н'ат' (праця, навчання) II [зан'ат':а] -т':а (справа) Орфоепічний словник української мови
заняття — I зан`яття-я, с. Те, чим хто-небудь займається (справа, праця і т. ін.). II занятт`я-я, с. Урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа. Великий тлумачний словник сучасної мови
заняття — ЗАНЯ́ТТЯ (те, чим займається людина), ДІ́ЛО розм. Застала (Ляля) його за незвичайним заняттям: Серьожка займався спортом, виважуючи однією рукою стілець (О. Гончар); Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. Словник синонімів української мови