заорати —
заора́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заорати —
див. заорювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заорати —
заора́ти (зари́ти) но́сом, фам. Упасти обличчям куди-небудь, у щось; перекинутися. Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П.
Фразеологічний словник української мови
заорати —
Заорати см. заорювати.
Словник української мови Грінченка