Словник української мови Грінченка

заорати

Заорати

см. заорювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. заорати — заора́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заорати — див. заорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заорати — заора́ти (зари́ти) но́сом, фам. Упасти обличчям куди-небудь, у щось; перекинутися. Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П.  Фразеологічний словник української мови
  4. заорати — Заора́ти, -орю́, -о́ре́ш, -о́рю́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)