заорати
Заорати
см. заорювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заорати — заора́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заорати — див. заорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заорати — заора́ти (зари́ти) но́сом, фам. Упасти обличчям куди-небудь, у щось; перекинутися. Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (П. Фразеологічний словник української мови
- заорати — Заора́ти, -орю́, -о́ре́ш, -о́рю́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)