заперечення —
-я, с. 1》 Дія за знач. заперечити. 2》 Заява про незгоду з ким-, чим-небудь, доказ проти чогось. || Спростування чого-небудь. Заперечення проти позову — аргументовані докази, що спростовують пред'явлений позов.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заперечення —
Див. Перечиння.
Словник-довідник музичних термінів
заперечення —
В логіці унарний функтор, який є логічним відповідником заперечення в звичайній мові (ні, неправда, що); з., додане до певної назви (чи думки), створює нову назву (чи, відповідно, думку).
Універсальний словник-енциклопедія
заперечення —
ЗАПЕРЕ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запере́чити. Вона навмисно виклала свою думку рівним, упевненим тоном, щоб відразу приголомшити Мариню й не дати їй часу на заперечення (Вільде, Сестри.., 1958, 207); Почати з заперечення і висміювання чорта..
Словник української мови в 11 томах