заплітання —
-я, с. Дія за знач. заплітати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заплітання —
запліта́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
заплітання —
ЗАПЛІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. запліта́ти. А окрасою їм [дружинам] нехай буде не зовнішнє заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом (Біблія. Пер.
Словник української мови у 20 томах
заплітання —
Запліта́ння, -ня с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Словник української мови Грінченка