Значення в інших словниках
-
заплітання —
запліта́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
заплітання —
ЗАПЛІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. запліта́ти. А окрасою їм [дружинам] нехай буде не зовнішнє заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом (Біблія. Пер.
Словник української мови у 20 томах
-
заплітання —
Запліта́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
заплітання —
Запліта́ння, -ня с. Заплетаніе. А жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545.
Словник української мови Грінченка