запроторити Запрото́рити, -то́рю, -то́риш; не запрото́р, -то́рте Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках запроторити — див. запроторювати. Великий тлумачний словник сучасної мови запроторити — запрото́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови запроторити — ЗАПРОТО́РИТИ розм. (відправити когось куди-небудь проти волі або далеко), ЗАПРОВА́ДИТИ розм., УПЕКТИ́ (ВПЕКТИ́) розм., ЗАПАХТО́РИТИ діал. — Недок.: запрото́рювати, запрова́джувати, упіка́ти (впіка́ти), правто́рити діал. Словник синонімів української мови запроторити — ЗАПРОТО́РИТИ див. запрото́рювати. Словник української мови в 11 томах