запроторити

запрото́рити

див. запроторювати.

Значення в інших словниках

1. запроторити — запрото́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запроторити — ЗАПРОТО́РИТИ розм. (відправити когось куди-небудь проти волі або далеко), ЗАПРОВА́ДИТИ розм., УПЕКТИ́ (ВПЕКТИ́) розм., ЗАПАХТО́РИТИ діал. — Недок.: запрото́рювати, запрова́джувати, упіка́ти (впіка́ти), правто́рити діал.  Словник синонімів української мови
3. запроторити — Запрото́рити, -то́рю, -то́риш; не запрото́р, -то́рте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. запроторити — ЗАПРОТО́РИТИ див. запрото́рювати.  Словник української мови в 11 томах