запроторений
запрото́рений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до запроторити.
|| запроторено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизапрото́рений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до запроторити.
|| запроторено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови