Великий тлумачний словник сучасної мови

запроторений

запрото́рений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до запроторити.

|| запроторено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запроторений — запрото́рений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. запроторений — Запрото́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. запроторений — ЗАПРОТО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до запрото́рити; // запрото́рено, безос. присудк. сл. Для очистки фашистської совісті його [Анрі-Жака] запроторено до табору (Ю. Янов., II, 1954, 50).  Словник української мови в 11 томах