Великий тлумачний словник сучасної мови

запротоколювати

запротоколюва́ти

-юю, -юєш, док., перех.

Скласти протокол з приводу чого-небудь.

|| Записати, занести що-небудь до протоколу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запротоколювати — запротоколюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. запротоколювати — ЗАПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. Скласти протокол з приводу чого-небудь; // Записати, занести що-небудь в протокол. Після засідання обидві ухвали і запротоколював Геннадій Новиков кількома шифрованими словами (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 600).  Словник української мови в 11 томах