Словник української мови в 11 томах

запротоколювати

ЗАПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. Скласти протокол з приводу чого-небудь;

// Записати, занести що-небудь в протокол.

Після засідання обидві ухвали і запротоколював Геннадій Новиков кількома шифрованими словами (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 600).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запротоколювати — -юю, -юєш, док., перех. Скласти протокол з приводу чого-небудь. || Записати, занести що-небудь до протоколу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запротоколювати — запротоколюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови