запроторений

ЗАПРОТО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до запрото́рити;

// запрото́рено, безос. присудк. сл.

Для очистки фашистської совісті його [Анрі-Жака] запроторено до табору (Ю. Янов., II, 1954, 50).

Значення в інших словниках

1. запроторений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до запроторити. || запроторено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запроторений — запрото́рений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
3. запроторений — Запрото́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)