зародок —
[зародок] -дка, м. (на) -дку, мн. -дкие, -дк'іў
Орфоепічний словник української мови
зародок —
-дка, ч. 1》 біол. Організм у перший період свого розвитку, що живиться за рахунок материнського організму або поживних речовин у яйці. || Зачаток рослини в насінині. 2》 перен., чого. Початковий стан чого-небудь, що здатне до розвитку; початок, зачаток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зародок —
за́родок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
зародок —
Людський або тваринний організм, що розвивається із заплідненої яйцеклітини (у деяких в результаті партеногенезу), в період до виходу з материнського організму або вилуплення з яйця.
Універсальний словник-енциклопедія
зародок —
ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн.
Словник синонімів української мови
зародок —
ЗА́РОДОК, дка, ч. 1. біол. Організм у перший період свого розвитку, що живиться за рахунок материнського організму або поживних речовин у яйці. Із заплідненого яйця [жаби] всередині оболонки розвиваються зародки (Зоол.
Словник української мови в 11 томах