зародок

Людський або тваринний організм, що розвивається із заплідненої яйцеклітини (у деяких в результаті партеногенезу), в період до виходу з материнського організму або вилуплення з яйця.

Значення в інших словниках

1. зародок — (рослини) зав'язь, зав'язок, заживок; (людський) ембріон; П. зачаток, початок; п! ЗАРІД.  Словник синонімів Караванського
2. зародок — див. брунька  Словник синонімів Вусика
3. зародок — [зародок] -дка, м. (на) -дку, мн. -дкие, -дк'іў  Орфоепічний словник української мови
4. зародок — -дка, ч. 1》 біол. Організм у перший період свого розвитку, що живиться за рахунок материнського організму або поживних речовин у яйці. || Зачаток рослини в насінині. 2》 перен., чого. Початковий стан чого-небудь, що здатне до розвитку; початок, зачаток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зародок — за́родок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
6. зародок — ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОК рідше, ЗА́РОДОК рідше, НАЧА́ЛО (НАЧА́ЛА) книжн.  Словник синонімів української мови
7. зародок — За́ро[і]док, -рідка, в -рідку; -рідки, -дків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. зародок — ЗА́РОДОК, дка, ч. 1. біол. Організм у перший період свого розвитку, що живиться за рахунок материнського організму або поживних речовин у яйці. Із заплідненого яйця [жаби] всередині оболонки розвиваються зародки (Зоол.  Словник української мови в 11 томах