зарікання —
-я, с., розм. Дія за знач. зарікатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарікання —
заріка́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
зарікання —
ЗАРІКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. заріка́тися. Одначе, невважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювать (Н.-Лев., І, 1956, 379).
Словник української мови в 11 томах
зарікання —
Заріка́ння, -ня с. Зарокъ. Не вважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювати. Левиц. Пов. 56.
Словник української мови Грінченка