зарікання

ЗАРІКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. заріка́тися.

Одначе, невважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювать (Н.-Лев., І, 1956, 379).

Значення в інших словниках

1. зарікання — -я, с., розм. Дія за знач. зарікатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарікання — заріка́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. зарікання — Заріка́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зарікання — Заріка́ння, -ня с. Зарокъ. Не вважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювати. Левиц. Пов. 56.  Словник української мови Грінченка