заскиглити —
заски́глити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заскиглити —
-лю, -лиш, док. 1》 Почати скиглити; завищати (про собак і т. ін.). || Почати жалібно що-небудь казати, надокучливо скаржитися (про людей). || Почати скиглити, видавати звуки, що нагадують жалібний плач (про птахів). || Почати вити (про вітер і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
заскиглити —
ЗАСКИ́ГЛИТИ, лю, лиш, док. 1. Почати скиглити; завищати (про собак і т. ін.). — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
заскиглити —
Заскиглити, -глю, -лиш гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Стор. МПр. 112. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Словник української мови Грінченка