заскиглити
Заски́глити, -ки́глю, -глиш, -глять
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заскиглити — заски́глити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заскиглити — -лю, -лиш, док. 1》 Почати скиглити; завищати (про собак і т. ін.). || Почати жалібно що-небудь казати, надокучливо скаржитися (про людей). || Почати скиглити, видавати звуки, що нагадують жалібний плач (про птахів). || Почати вити (про вітер і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- заскиглити — ЗАСКИ́ГЛИТИ, лю, лиш, док. 1. Почати скиглити; завищати (про собак і т. ін.). — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- заскиглити — Заскиглити, -глю, -лиш гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Стор. МПр. 112. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки. Словник української мови Грінченка