заступник —
засту́пник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
заступник —
Засту́пник. 1. Представник. Кожда держава в Европі прислала свого заступника (Б., 1895, 7, 1) Похорон бл[аженної] п[ам’яти] Митрополита д[окто]р[а] Сильвестра Мораря-Андрієвича відбув ся в четвер, дня 18.
Українська літературна мова на Буковині
заступник —
Замісник; (митрополита) намісник; (голови) г. містоголова; (знедолених) оборонець, захисник, опікун, кн. протектор.
Словник синонімів Караванського
заступник —
[заступниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
заступник —
-а, ч. 1》 Той, хто заступає, заміняє собою когось на якій-небудь посаді, виконує чиї-небудь обов'язки. 2》 кого. Офіційна назва посади того, хто заміщає якого-небудь керівника, організатора і т. ін. 3》 Той, хто захищає кого-небудь; захисник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заступник —
ЗАСТУ́ПНИК (той, хто заступає когось на якомусь посту, виконує чиї-небудь обов'язки), ЗАМІСНИ́К, ЗАМ розм., НАМІ́СНИК заст. На факультеті Ляля редагувала стінгазету "Вектор", а Борис був її заступником (О.
Словник синонімів української мови
заступник —
ЗАСТУ́ПНИК, а, ч. 1. Той, хто заступає, заміняє когось на якому-небудь посту, виконує чиї-небудь обов’язки. Найщедріше частували вони парафіян свого панотця, бо знали...
Словник української мови в 11 томах
заступник —
Заступник, -ка м. 1) Замѣститель, заступающій мѣсто другого, исправляющій должность. Черниг. у. 2) Защитникъ, заступникъ, ходатай за кого. Мир. Пов. І. 161. Хто в нас Бог, опріч Єгови? Хто заступник, опріч Бога? К. Псал. 39.
Словник української мови Грінченка