заступник
Заступник, -ка
м.
1) Замѣститель, заступающій мѣсто другого, исправляющій должность. Черниг. у.
2) Защитникъ, заступникъ, ходатай за кого. Мир. Пов. І. 161. Хто в нас Бог, опріч Єгови? Хто заступник, опріч Бога? К. Псал. 39.
Словник української мови Грінченка