заступниця

Засту́пниця, -ці, -це! -ниці, -ниць

Значення в інших словниках

1. заступниця — засту́пниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. заступниця — -і. Жін. до заступник 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заступниця — ЗАСТУ́ПНИЦЯ, і, ж. Жін. до засту́пник 1, 3. Марина пробігла телеграму очима і весело до Олени: —Ну, бригадире, давай мені заступницю мерщій. Іду (Головко, І, 1957, 491); Вона швидко, якось непомітно виробила собі ім’я великої філантропки, заступниці та помічниці всіх бідних (Фр., VI, 1951, 347).  Словник української мови в 11 томах
4. заступниця — Заступниця, -ці ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница. Чуб. III. 255.  Словник української мови Грінченка