затилля —
зати́лля іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
затилля —
-я, с. 1》 Задня частина, тильний бік чого-небудь. || Тил. 2》 діал. Місце позаду сільських дворів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затилля —
Зад, задвірок, задвір'я, запілля
Словник чужослів Павло Штепа
затилля —
ЗАТИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Задня частина, тильний бік чого-небудь. Поки старий сумує на балконі в зватиллі будинку, перед фасадом його.. відбуваються жваві і шумні сценки (Вол., Місячне срібло, 1961, 19); // Тил.
Словник української мови в 11 томах
затилля —
Зати́лля, -ля с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Словник української мови Грінченка