затилля

Зати́лля, -ля

с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.

Значення в інших словниках

1. затилля — зати́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. затилля — -я, с. 1》 Задня частина, тильний бік чого-небудь. || Тил. 2》 діал. Місце позаду сільських дворів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затилля — Зад, задвірок, задвір'я, запілля  Словник чужослів Павло Штепа
4. затилля — Зати́лля, -лля, -ллю, в -ллі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. затилля — ЗАТИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Задня частина, тильний бік чого-небудь. Поки старий сумує на балконі в зватиллі будинку, перед фасадом його.. відбуваються жваві і шумні сценки (Вол., Місячне срібло, 1961, 19); // Тил.  Словник української мови в 11 томах