затилля
Зати́лля, -ля
с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затилля — зати́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- затилля — -я, с. 1》 Задня частина, тильний бік чого-небудь. || Тил. 2》 діал. Місце позаду сільських дворів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затилля — Зад, задвірок, задвір'я, запілля Словник чужослів Павло Штепа
- затилля — Зати́лля, -лля, -ллю, в -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затилля — ЗАТИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Задня частина, тильний бік чого-небудь. Поки старий сумує на балконі в зватиллі будинку, перед фасадом його.. відбуваються жваві і шумні сценки (Вол., Місячне срібло, 1961, 19); // Тил. Словник української мови в 11 томах