затримання —
затри́мання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
затримання —
[затриман':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
затримання —
-я, с. Дія за знач. затримати. Провести затримання — здійснити арешт; заарештувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затримання —
Збереження окремого звуку попереднього акорду в новому акорді, для якого цей звук є стороннім і розв’язується у найближчий акордовий тон (на секунду вгору або вниз).
Словник-довідник музичних термінів
затримання —
ЗАТРИ́МАННЯ, я, с. Дія за знач. затри́мати. Застосовують різні способи затримання снігу. Найкраще це робити з допомогою стебел соняшника та інших високорослих рослин (Хлібороб Укр.
Словник української мови в 11 томах
затримання —
Затрима́ння, -ня с. Задержка.
Словник української мови Грінченка