затримання
Збереження окремого звуку попереднього акорду в новому акорді, для якого цей звук є стороннім і розв’язується у найближчий акордовий тон (на секунду вгору або вниз). З. як елемент фігурації складається з трьох складників: а) приготування попереднього акорду; б) власне затримання; в) розв’язання — переходу в акордовий тон. Зустрічається також непідготоване З. (аподжатура), яке обіймає лише два складники — затримання та розв’язання.
Словник-довідник музичних термінів